Віра та справедливість перемагають.

на першому поверсі зліва було приміщення церкви

  У штаб Самооборони Майдану Вишгородського району звернулися парафіяни Демидівської церкви на чолі з протоієреєм Миколаєм, з проханням захистити їх від знущань місцевого підприємця. Ми почули незвичну навіть за теперішніх часів історію, якою хочемо поділитися з вами.

   Як відомо, на початку було слово. І з далекого 1862 року в Демидові існувала церква, пастирі якої несли Слово Боже жителям села. П'ятеро з них поховані під двома липами у дворі церкви.

Місце поховання священиків

   Але в 1930 році слова вже не було. Було революційне діло, коли закривали і руйнували храми. Саме тоді була зруйновано Демидівську церкву. Матеріали з церкви пішли на будівництво школи. Нова будівля жила своїм життям, старіла і занепадала разом з державною системою, та навіть спромоглася її пережити.

   Страшні дні пройшли, почалося відновлення та будівництво храмів. Божий промисел торкнувся і Демидова, де в 1994 році була зареєстрована православна організація Архистратига Михаїла. Правління колективного підприємства імені Васильєва виділило приміщення для церковної служби в старій школі, що використовувалася вже як промисловий цех. Громада зробила ремонт, запустила опалення і віруючі отримали можливість правити службу.

   Але незабаром правління КП ім.Васильева вирішило передати школу в оренду з правом викупу. Стару будівлю було оцінено в 11 000 гривень, сума на ті часи чимала, але  не непідйомна. І незабаром знайшовся претендент - ПП «Партнер», яке отримало права оренди.

   Здавалося б, далі повинна йти історія про щасливе сусідство, та ба... 

   Орендар з першого дня почав вести боротьбу з виживання православної церкви з нібито його території. Кидання колоди на підлогу над церковним приміщенням під час служби або чечітка в авторському виконанні - це ще самі нешкідливі витівки. Не знаємо, чим не догодила церква пану Лолі А.І., але закінчилося сусідство тим, що, зламавши внутрішні двері до церкви, він розгромив приміщення і заколотив зовнішній вхід.

Тут була купа гною

   Після позову до суду для церкви на території школи було виділено 12 соток землі під будівництво храму. Але й на цьому ПП « Партнер не заспокоїлось, всіляко третируючи настоятеля з прихожанами, заважаючи життю православної церкви своїми провокаційними і хуліганськими витівками. Територію старої школи огородили глухим парканом, через що жителі Демидова не могли навіть потрапити на територію церкви. (Територія школи ПП Партнер не належить і не орендується ). Жінки- пенсіонерки Лазебник, Ткач і Лукаш були побиті Лолою, довелося викликати швидку.

   Під двері церкви і на могили священиків звалювалося сміття, на територію церкви завозився і скидався гній. Під час служби в церкву кидали димові шашки.

   На звернення в міліцію про протиправні дії Лоли А.І. ніякої реакції не було. Влада була бездіяльною.

Церковна територія облаштована

   Зусиллями самооборонців Юрія Зизи, Андрія Побідаша та Андрія Ганопольського, силою слова і авторитетом Самооборони Майдану конфлікт вдалося вирішити, як за законом, так і по совісті. Ділянка церкви відокремлена і огороджена, сміття прибране, батюшка приходу тепер спить спокійно, а громадянин Лола А. І. тепер вже не тероризує ні церкву, ні прихожан.

Тимчасова будівля церкви

Виходить, дійсно - на початку було слово...

   Законність розміщення виробничого цеху ПП «Партнер» в будівлі школи - це вже інша історія, що вимагає окремого розгляду. Далі буде...